bug? it's me
... бо в понеділок до нету я так і на добралася.
Навіть порядний трудоголік о четвертій ранку спить (або лягає, або встає, словом, робить абсолютно природні для даного часу речі). Я ж на кухні п'ю каву. я нарешті виспалася, як не дивно.
Недавно мені Йопт! один віршик розказав, але він шось у своєму дайріку ніяк його не вивісить.
Життєстверджуючий, я вам скажу
У суботу була на республіканському етапі конкурсу ім. П.Яцика. Ну-ну, називається. Правда, зручно було в Короткова, нічого сказати, класні приміщення, затишно й тепло. Усний тур на максимум склала. А от інше... А ше нагородили за перше місце на області: макулатурою нагрузили. Ото ніби книги в тираж вийшли, полежали без діла, і їх вирішили дітям роздати. Це просто якийсь державний ляпас...
Зате вчора моя душа відпочила. Ми нарешті почали займатися підготовкою до тижня зарубіжки – ставити п’єсу Шекспіра „Сон у літню ніч” – повністю!!!!!!!!!!!!! Мрії збуваються. Правда, я нікого не граю, цим довелося пожертвувати заради продуктивної режисерської діяльності. Чудово, що я не сама цим займаюся, а зі Стасею й Вікою. Якби не дівчата, нічого б я не організувала. От би ще колись поставити п’єсу якусь мовою оригіналу... наполеонівські плани. Побачимо, що з цього вийде.
учора душа відпочила, а сьогодні страждало тіло: ну чому, чому на нашій вулиці ніколи не зчищають сніг і не посипають піском гололід?!
мабуть, сьогодні в мене в мене болітиме спина й ноги. добре, що нас вчили падати на тренуваннях.
учора знайшла вірш, який написала вже років зо два тому. щось таке приємне він мені нагадав, от тільки не ясно, що. хоча ні, ясно. та головне: пам'ятаю, що комусь його присвячувала, але кому...
Я
Як же мені хочеться поїхати кудись!
Я безумно соскучилась по морю.
Навіть порядний трудоголік о четвертій ранку спить (або лягає, або встає, словом, робить абсолютно природні для даного часу речі). Я ж на кухні п'ю каву. я нарешті виспалася, як не дивно.
Недавно мені Йопт! один віршик розказав, але він шось у своєму дайріку ніяк його не вивісить.
Життєстверджуючий, я вам скажу
У суботу була на республіканському етапі конкурсу ім. П.Яцика. Ну-ну, називається. Правда, зручно було в Короткова, нічого сказати, класні приміщення, затишно й тепло. Усний тур на максимум склала. А от інше... А ше нагородили за перше місце на області: макулатурою нагрузили. Ото ніби книги в тираж вийшли, полежали без діла, і їх вирішили дітям роздати. Це просто якийсь державний ляпас...

Зате вчора моя душа відпочила. Ми нарешті почали займатися підготовкою до тижня зарубіжки – ставити п’єсу Шекспіра „Сон у літню ніч” – повністю!!!!!!!!!!!!! Мрії збуваються. Правда, я нікого не граю, цим довелося пожертвувати заради продуктивної режисерської діяльності. Чудово, що я не сама цим займаюся, а зі Стасею й Вікою. Якби не дівчата, нічого б я не організувала. От би ще колись поставити п’єсу якусь мовою оригіналу... наполеонівські плани. Побачимо, що з цього вийде.

учора душа відпочила, а сьогодні страждало тіло: ну чому, чому на нашій вулиці ніколи не зчищають сніг і не посипають піском гололід?!

учора знайшла вірш, який написала вже років зо два тому. щось таке приємне він мені нагадав, от тільки не ясно, що. хоча ні, ясно. та головне: пам'ятаю, що комусь його присвячувала, але кому...
Я
Як же мені хочеться поїхати кудись!

Мой поезд едет в Стамбул
это - cool!
Но денег нет на обед
это - bad!
Кто мне покажет кулак
тому - fuck!
А кто покажет стриптиз
тому - kiss!
А от про море - це ти добре придумала. Доречі чомусь мені теж дуже туди хочеться...вже тиждень як.......
ради стриптиза придётся потрудиться
Йопт!
от поїдемо якось на море і
хвилинна слабкість